Українська мова

3 клас

Тема. Загальне поняття про іменник. Іменники, що означають назви істот та неістот.      

Мета. Розширювати знання про іменник. Вдосконалювати вміння виділяти його серед інших частин мови через правильно поставлене запитання.Ознайомити з термінами «назви істот» і «назви неістот». Збагачувати словниковий запас учнів і вдосконалювати навички грамотного письма.

Обладнання. Картки з словами по темі «Іменник» , малюнки для диктанту, картки для групової роботи.

                                              Хід уроку

1.     Організаційна частина.

Ми сьогодні , діти з вами

Помандруємо з словами.

А щоб часу не втрачати-

Починаєм працювати.

2.     Мотивація навчальної діяльності.

1.     Оголошення теми і мети уроку.

Перепусткою на урок сьогодні буде добре слово. Назвіть добре слово.

( Мир, добро, ласка, щирість, тепло, дружба, любов, радість, вірність, доброзичливість, милосердя.)

-         Яке питання поставимо до цих слів? ( Що?)

-         -Кому притаманні риси, вчинки, які ви назвали? ( Людині)

-         На яке питання відповідає слово «людина». ( Хто?)

2.     Лінгвістична казка.

Дуже давно , коли люди вже вміли говорити, але ще не вміли читати і писати, існувало на світі велетенське царство - царство слів. І правителькою  

правителькою там була Цариця Граматика. Слова постійно працювали і метушилися: бігли то в промову,то в пісню, то в суперечку, то в поезію, і кожне займало своє місце в реченнях.

Та якось слова засперечались, хто  з них найважливіший і потрібніший людям. Назрівав великий бунт. Але мудра Цариця Граматики не могла допустити ворожнечі у своєму царстві. Отож, вона скликала всіх і  наказала спочатку вишикуватись   в ряд словам, що дають імена(назви) предметам.  Вони відповідають на питання хто? або що?.

Другими повинні постати перед Царицею Граматикою слова, що називають ознаки предметів і відповідають на питання який? яка? яке? які?

Потім- слова, що означають дії предметів, і так далі.

Розумна правителька вишикувала всі слова у 10 довгих рядів. І досі в українській мові всі слова поділені на 10 частин.

Цікаво , що іменники тоді шикувались найдовше. Як ви гадаєте, чому?

Розкрию вам секрет: тому, що іменник - це найчисельніша частина мови. У словнику української мови, що складається з 11 томів, налічується 135 тисяч слів, і половина цих слів - іменники. Ось яка величезна, могутня,незрівняна за чисельністю частина мови - іменник.

-         Сьогодні на   уроці ми починаємо подорож в незвичайну країну Предметію.  А до кого в гості, ми взнаємо, коли розв’яжемо кросворд.

             1.б і л к а

               2. м у р а ш к а

             3. в е д м і д ь

     4  о п е  н ь к и

     5. я с е  н

      6. л и с и ц я

      7. в о в к

1.     Хвіст трубою, спритні ніжки,

Плиг із гілки на сучок.

Носить все вона горішки.

В золотий свій «сундучок»   ( Білка)

2.     Ми - лісові мешканці

Вправні будівельники.

Всією громадою

Будуємо житло.                        ( Мурашки)

3.     Улітку ходить. бродить лісом,

Все трощить важка нога.

Взимку він , накрившись хмизом,

У барлозі спать ляга.                 ( Ведмідь)

4.     Назва грибів, що ростуть на пеньках. ( Опеньки)

5.     Я дерево - красень, а звуть мене…      ( Ясен)

6.     Вовку - брату я сестриця

А зовуть мене…( Лисиця)

7.     Ходить хмуро між дубами

Хижо клацає зубами.

Зачаївся ось, примовк,

Грізний звір цей, звісно…                  ( Вовк)

-         Прочитайте слово у виділеному стовпчику. Іменник.

-         Країна  Предметія звичайна тим , що живуть у ній предмети, речі, люди і тварини. А незвичайна тому, що у ній тільки два міста Хто? Що?.У місті Хто? живуть люди і тварини, у місті Що? – всі інші предмети. Керує країною король Іменник. Слова, які живуть у цій країні, вирішили називатися іменем свого короля іменниками.

 

3.     Актуалізація опорних знань.

1)    Хвилинка каліграфії.

  ім   ен   нн   ик     іменник

-         Вимовте слово « іменник».

-         Назвіть послідовно звуки.

-         Скільки складів у цьому слові? Чому?

-         Що таке іменник?

2)    Гра « Мовчанка»                                                                                                                                                    

Перед вами сигнальні картки:      синя - хто? жовта-що?

( Учитель демонструє малюнки: якщо предмет, зображений на ньому, відповідає на питання хто?- синя картка; на питання - що? – жовта.)

Метелик, квітка, білка, банан, дерево, їжак, голуб, машина, лисиця,  годинник,

дівчинка.

-         До яких назв ми ставимо питання хто?, до яких - що?

4.     Робота над новим матеріалом.

1)    Колективне виконання вправи 19 (усно)

Ознайомлення з поняттям «істота», «неістота».

2)    Робота з табличкою в підручнику

« Правильно вимовляй і пиши»  ( с. 11)

а) Самостійне напівголосне причитування слів, поданих у табличці.

б) Вибіркове читання._

- Прочитайте назву:

- птахів і поставте до них запитання;

- інших істот і поставте до них запитання;

- дерев, поставте до них запитання;

- інших неістот і поставте до них запитання.

Висновок. Назви істот відповідають на питання хто? Назви неістот відповідають на питання що?

3)    Вивчення учнями правила з обов’язковим  наведенням прикладів. (с. 11.)

4)    Словничок.

Правильно прочитайте слова в рамочках ( банкір, фермер, агроном.)

- До якої частини мови належать дані слова?

- Дані слова є назвами істот чи неістот?

- Поясніть значення цих слів і запам’ятайте їх правопис.

5) Вибірковий диктант ( за матеріалами вправи 20)

- Виписати іменники за групами

1 ряд - назви людей

 2 ряд - назви тварин

3       ряд - назви рослин

 

6)  Фізкультхвилинка.

7)  Поляна «Хто?» «Що?»     Робота в групах.

На поляні відпочивають герої казок. Назвіть їх і скажіть з якої вони казки.

( « Колобок», «Ріпка»)

-         Згадаємо казки, героїв яких ви зустріли на поляні та доберіть

по 5 іменників - назв істот і неістот до казок.

1 група -   « Колобок»

2       група -  « Ріпка»

8)  Самостійна робота ( за вправою 21)

1 варіант – виписати назви істот

2       варіант – виписати назви неістот.

9)Гра « Відгадай»  ( за вправою 22)

Відгадки:  суничка, павук, петрушка, жук.

-         Які слова - відгадки є назвами істот, а які – назвами неістот?

10)  Диктант для розумників.

Я називаю слова - назви предметів, а ви впізнайте - хто це?

Хутро, переляк, морква -  …  заєць.

Мед, вулик, квітка - …  бджола.

Голка, яблуко, сплячка - …  їжак.

Болото, сніданок, дзьоб - …  чапля

Гребінь, курник, команда - …  півень.

- Прочитайте записані слова.

- Яке питання поставимо до цих слів)

5.     Підсумок уроку.

Робота в парах. Складання діалогу « Про що ми вчили на уроці»  

Тема.  Формування поняття предметності на прикладах іменників, що означають опредмечені якості. Творча робота за географічною картою України.

Мета.    Вчити дітей характеризувати іменник як частину мови. Розширювати знання учнів про іменник як частину мови. Вправляти учнів у творенні іменників від прикметників і розрізнення цих частин. Розвивати аналітико- синтетичні вміння учнів, пізнавальні інтереси учнів.

Обладнання. Географічна карта України, картки з диференційованим завданням.

                                            Хід уроку

1.      Організаційна частина.

Дзвенить дзвінок,

Починається урок.

Будем гарно працювати,

Щоб рідну мову добре знати.

2.      Актуалізація опорних знань.

1)    Перевірка домашнього завдання .   Вправа 34

-         Прочитайте загальні та власні іменники.

-          Як пишуться загальні іменники, а як власні іменники?

2)    Фронтальне опитування. « Чи правильне твердження?»

-         Слова, що є назвами предметів називаються іменниками?   (Так )

-         Іменники відповідають на питання який? яка? яке? які?    (Ні. Доведіть.)

-         Іменники,що є назвами істот, відповідають на питання хто?     (Так)

-         Іменники, що є назвами неістот, відповідають на питання що?  (Так)

-         Власні  іменники -  це прізвища, імена, по батькові людей, клички тварин, назви країн, міст, сіл, вулиць,річок,гір,морів.(Так)

-         Власні іменники пишуться з малої букви ( Ні. Доведіть.)

-         Загальні іменники пишуться з великої букви.   (Ні. Доведіть.)

-          

3)     Вибірковий диктант.

-         Записати в першу колонку власні назви, а в другу- загальні.

Слова для диктанту:    Тернопіль, місто, річка, Дністер, Говерла, Карпати, собака, Дружок, дівчина, гори, Оленка, Франко, поет.

-         Утворіть з цих слів словосполучення.

-         Н-д  місто Тернопіль.

Який висновок зробимо?     ( Власні назви пишуться з великої букви, загальні назви- з малої букви.)

Диференційовані  завдання

Картка 1

Підкреслити власні іменники.

Столицею України є місто Київ. Київ розташований на берегах Дніпра. У Марини вдома є собака Дружок та кіт Пушок.

Картка 2

Підкреслити букву, яку потрібно вставити, підкреслити загальні іменники.

(М м)істо                                    (Д д)ружок

(В в)олга                                      ( Р р)ічка

(Г г)ори                                       (К к)арпати

(М м)оре                                       ( Чч)орне

(К к)інь                                         (О о)рлик

Картка 3            

Прочитати речення. Підкреслити букву, яку потрібно вставити. Підкреслити головні члени речення.

(Т, т)аня годує (К, к )орову (Л, л)иску. (М, м)арійка напуває) (Т, т)еля (З. з)ірочку.(М. м)ишко чистить малого (К. к)оня (О,о)рлика

3.     Вивчення нового матеріалу.

1)    Оголошення теми і мети уроку.

-Сьогодні ми продовжуємо нашу подорож країною Предметією. І завітаємо в гості до іменників, що означають опредмечені якості. Будемо вправлятися у творенні іменників від прикметників.

2) Релаксаційна пауза.

- Як ви думаєте, що важче: сказати слово, чи відчути його?

- Закрийти очі і спробуйте відчути, яке на дотик слово « людяність» (Тепле, ніжне, приємне, ласкаве.)

- Що ви уявляєте коли промовляєте його?

3) Хвилинка каліграфії.

Лю  юд  ян  іс  ть     людяність

-         Доберіть споріднені слова, визначіть корінь.

-         Людяність - людина, людський, людяний.

4)     Пояснення нового матеріалу.

- Поставте запитання до слова «людяність». (Що?)

- Яка це частина мови? ( Іменник)

- Власний чи загальний? (Доведіть)

Висновок.    В українській мові є загальні іменники, які називають конкретні предмети ( стіл, дерево, хлопчик, риба…), а також іменники, які теж є загальними, але їх не можна сприйняти органами чуттів. Це події, явища природи, почуття.

5)    Вибіркове списування  ( за вправою 37)

-         На які групи потрібно розподілити подані іменники? 

Події, явища природи, почуття.

-         Поставте питання до цих слів? ( Що?)

-         Яка це частина мови? ( Іменники)

-         Власний чи загальний? ( Доведіть)

1 варіант - записати іменники за групою : Явища природи

2 варіант - записати іменники за групою : Почуття

6)     Словничок.   Апетит, грім, гриміти.

-         Запишіть слова і запам’ятати їх правопис.

-         До якої частини належить кожне слово.

7)    Фізкультхвилинка.

8)     Коментоване письмо  ( за вправою 38)

а ) Зачитування речень « ланцюжком»

б ) Визначення частин мови, до яких належать виділені слова.

в ) Запис речення з послідовним коментарем усіх орфограм. Підкреслити в реченнях підмет і присудок.

9)    Творча  вправа 39.

 а)  Дібрати і записати спільнокореневі слова за зразком.

б) У дібраних іменниках позначити корінь і суфікс.

в) Відшукати серед утворення іменників ті, що означають почуття.

- Назвіть почуття , від яких людині радісно, легко, спокійно,

- Чого ми навчилися, виконуючи дану вправу.

Висновок. Іменники можна утворювати від прикметників.

10  ) Вправа - дослідження « Юні географи»

Творча робота

Словникова робота

Географія - система наук, що вивчають природні й виробничі територіальні комплекси та їхні  компоненти.

б) Робота в парах.

Розгляд карти і відповідають на усні запитання вправи 40 ( завдання 2)

в) Письмова робота.

1 група – запишіть назви кількох міст.

2 група - запишіть назви річок.

2       група - запишіть назви морів.

4.     Підсумок уроку.

-         Відгадайте загадки. Визначте, якою частиною мови   є відгадка. Доведіть.

-           Пада , сонцю не рад, криги й дощика брат. ( Град)

-         Сиві воли все поле затягли. ( Туман)

-         Який то хлопець походжає і без вінника замітає. (Вітер)

-         Зроду рук своїх не має, а узори вишиває. ( Мороз)

-         Яким одним словом можна назвати ( обєднати) слова - відгадки?

Тема. Формування поняття предметності на прикладах іменників, що означають опредмечені  дії.

Мета. Продовжувати розширювати  знання учнів про іменник як частину мови. Вправляти учнів у словотворенні іменників від дієслів за зразком. Виробляти навички розрізнення частин мови. Виховувати в дітей почуття відповідальності за свої дії і вчинки. Розвивати зв’язне мовлення.

Обладнання. Сюжетні малюнки, картки для роботи в групах.

                                  Хід    уроку

1.     Організаційна частина.

Сьогодні . як вчора,

Ми знову і знову

Будемо вести

Розмову про мову.

2.     Мотивація навчальної діяльності

Вправа « Очікування».

Учні оголошують свої очікування від уроку, починаючи фразою: « Я очікую…»

3.     Актуалізація опорних знань.

1  Тестові завдання ( робота в групах )

-         Давайте пригадаємо те, що ми вивчили про іменник. Для цього я пропоную вам тестові завдання.

1.     Слова, що є назвами предметів:

а) іменники;

б) прикметники.

           2. Назви істот відповідають на питання?

                    а) хто?

                     б) що?

             3. На питання що? Відповідають:

                     а) назви істот;

                     б) назви неістот.

              4.  З якої букви пишуться власні іменники?

                     а) з малої;

                     б) з великої.

               5. Загальні іменники це:

                     а) назви, що дають багатьом предметам;

                    б) прізвища, імена, по батькові людей, клички тварин.

             6. Слова, які відповідають на питання хто? що? означають:

                     а) назву предмета;

                      б) дію предмета.

    Відповіді. 1) а;  2) а  ; 3) б;  4) б;  5) а;  6) а.

-         Чи виникли у вас трудності під час виконання завдання?

-         Якщо виникли, то які?

2.     Хвилинка каліграфії.

З   з    ма зи  зима

-         Доберіть спільнокореневі слова до слова зима.

-         Назвіть зимові іменники.  ( Сніг, мороз, сани, ковзани, іній, сніжинка,ялинка…)

-         Як звучить слово «сніг»? Який він?

-         С- скрипучий

-         Н- ніжний

-         І- іскристий

-         Г- гарний

3..  Творчий диктант.

-         Пригадайте, що ми вчили на минулому уроці?

-         ( Утворювати іменники з прикметників.)

Завдання. З поданих прикметників утворіть іменники і запишіть.

Зимовий, сніжний. морозний,радісний, веселий.

4.     Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні на уроці ми завітаємо у гості до іменників, що означають опредмечені дії, і будемо вправлятися у словотворенні іменників від дієслів.

-         На які питання відповідають іменники? ( Хто? Що?)

-         На які питання відповідають дієслова? ( Що робить? Що зробив? Що буде робити? Що роблять?)

5.     Вивчення нового матеріалу.

1.     Робота за сюжетними малюнками.

Утворення іменників від дієслів.

Малюнки: дівчинка малює, хлопчик грає, дівчинка бігає.

Хто?                           Що робить?                                  Що?

Дівчинка                    малює                                           малювання

Хлопчик                      грає                                              гра

Дівчинка                     бігає                                              біг

Висновок.  Іменники можна утворити від дієслів.

2.     Колективна робота ( за вправою 42)

-         До слів, які відповідають на питання що робить? (дієслів) доберіть спільнокореневі іменники.

а) Зачитування слів «ланцюжком». Що означають іменники?

б)Запис слів з коментуванням.

в) З однією парою слів (на вибір) скласти і записати речення. Підкреслити підмет і присудок.

         3.  Самостійна робота (за вправою 44)

             а) Складання речень за малюнками.

             б)    Виділення дієслова з кожного складеного речення.

             в)  Самостійна робота. Утворення іменника від дієслів і запис їх у зошиті.

             г) Бесіда про правила безпечної поведінки під час зимових розваг.

       4.  Фізкультхвилинка.

       5.  Розвиток зв’язного мовлення. Робота в групах.

а) З поданих слів утворити речення.

1 група-  білосніжна, Прийшла, зима.

2       група- вкрив, пухнастий, Землю, сніг.

3      група- На, годівницю, дереві.                                                                                    

4        група- годували, Галя, Петрик, і, птахів.

5       група-  сипали, зерно, Вони, крихти.

б)  З даних речень утворити текст. Дібрати заголовок.

- Що таке текст? З яких частин складається текст?

- Яка частина в утвореному тексті відсутня? (Кінцівка)

- Придумайте і допишіть кінцівку.

- Який це текст за метою висловлювання? ( Розповідний )

Яка тема тексту? Яка його мета?

в) Бесіда  про допомогу пташкам взимку.

г) Знайдіть в тексті дієслова і утворіть іменники.

Отже, що ми вчимося сьогодні на уроці? ( Від дієслів утворювати іменники)

2       Підсумок уроку.

- Що нового дізналися?

- Що на вашу думку вдалося найкраще? Чому?

- Чи виправдалися ваші очікування?

- Продовжити фразу « Сьогодні на уроці я …»               

Тема. Повторення вивченого про іменник як частину мови.

Мета. Повторити, закріпити і поглибити знання учнів про іменник, його значення, його граматичні ознаки. Вдосконалювати вміння розпізнавати іменники в тексті серед інших частин мови. Розвивати аналітичні й синтетичні вміння дітей. Виховувати любов до рідної мови.

Обладнання. Картки для групової роботи,  презентація « Іменник- частина мови.»

                                     Хід уроку

1.     Організаційна частина.

Задзвенів для всіх дзвінок

Час почати наш урок.

-Діти, покажіть з яким настроєм ви починаєте урок?

-А у мене зараз такий настрій.

- Сьогодні я вам пропоную працювати під таким девізом:

Душу і серце в роботу вклади,

Кожну хвилину в труді бережи!

2.     Актуалізація опорних знань.

1.     Вправа « Очікування».

Від сьогоднішнього уроку   « Я  очікую…»

2.     Вступна бесіда.

-З чого складається наше мовлення? ( З речень)

- Які бувають речення за метою висловлювання? ( Розповідні, питальні, спонукальні; окличні і неокличні.

-З чого складаються речення? (Зі слів. Наприклад.)

- Як групуються слова у мові? За якими ознаками? Пригадайте казку, яку я розповідала вам про Царицю Граматику, що вишикувала всі слова мови у 10 довгих рядів

- Пригадайте, як називалися ці ряди. ( Іменники, прикметники, дієслова і т. д.)

3. Усне виконання вправи 96.

-Розвязання проблемних питань.

4.. Каліграфічна хвилинка.

- Запишіть каліграфічно букви

Л  І  С  М  Т  Е  О  Н  А  Н  Р  И  П  К

-         Підкресліть букви, що позначають голосні звуки однією рисочкою, а приголосні звуки  - двома рисочками.

-         Прочитайте букви, правильно називаючи алфавітну назву.

-         Обведіть кружечком кожну другу букву і прочитайте слово, яке тут сховалося.

-         Запишіть це слово у зошит. 

Іменник

            Введіть це слово у речення.

3.     Оголошення теми уроку.

-         Спрогнозуйте на основі виконаних вправ тему нашого уроку.

Сьогодні на уроці ми повторимо і закріпимо знання про іменник, його значення і граматичні ознаки.

4.     Робота над темою уроку.

1) Асоціативний кущ.

-         Про що ми можемо говорити, маючи на увазі іменник

частина мови        питання            хто? що?

                       істота            Іменник      неістота          рід            

                               власна                      загальна         число

                 чол. р.  жін.. р.  сер. р      підмет                             назва предмета      множина     однина

           

1)    Презентація.  Опрацювання таблиці Іменник - частина мови.

2)    Гра « Питання на засипку» ( за вправою 98, завд. 1).

3)    Вибіркове списування ( за вправою 97).

а) Читання тексту, зясування значень невідомих слів, добір заголовка.

б) Робота за варіантами.

1 в.- власні і загальні іменники

2 в.- істоти, неістоти.

Висновок. Іменники можуть бути назвами істот( хто?) і назвами неістот ( що?); бувають загальні і власні.

У науці про мову предметом називають все те. до чого можна поставити питання хто? що?. Але є іменники, які означають те про що можна лише подумати,відчути. Н-д. любов, біль, зелень, холод,боротьба.

4)    Словниковий диктант з граматичним завданням.

Осінь, ліс, тиша, шелест, трава, дятел, дуб, білка, листя, сонце, небо.

Перевірка. Визначення роду іменника.

Якщо іменник жіночого роду - руку підводять дівчатка, чоловічого роду_    

хлопці, середнього роду - ніхто не підводить руки.

Висновок. Іменник має рід чоловічий, жіночий, середній. У назвах людей рід можна визначити за статтю.

Чоловічий рід: батько, брат, кобзар, син.

Жіночий рід: мати, сестра, швачка.

У назвах свійських тварин розрізняють стать і дитинча.

Баран – вівця – ягня.

Цап – коза – козеня.

Півень – курка – курча.

5)    Творче завдання.

-         Вести дані слова в речення. Скласти невеличку розповідь « Осінь у лісі».

6)    Фізкультхвилинка.

7)    Гра « Порівняй предмет і слово». Робота в групах. ( за вправою 100)

1 група - слово « сонце»

2 група - слово « верба»

2       група - слово ліс

8)    Гра « Один – багато»

Змінити слово з однини на множину.

Стіл, хмара, рука, серце, дорога, урок, дерево, любов, радість, біль, гілля, дітвора, колосся.

Висновок. Іменники вживаються в однині і в множині. Збірні іменники ми сприймаємо як одне ціле. Вони не мають множини.

В українській мові є слова, які не змінюються за числами, але відносяться до певного роду.

Чоловічий рід. Какаду, маестро, поні, фламінго, шимпанзе.

Жіночий рід. Леді, мадам, фрау.

Середній рід. Алібі, драже, купе, меню, метро, пенальті, піаніно, рагу, таксі, шосе,цунамі.

5.     Закріплення та систематизація знань учнів.

1)    Гра « Пригадай іменник». Групова робота.

Ведучий гри мовчки промовляє алфавіт. Один з гравців дає команду « стоп» , а ведучий оголошує ту літеру, на якій він зупинився. Кожна група записує якомога більше слів за вивченою категорією.

Н-д. Буква Г

1 група  Істоти: гуска, горобець, гусінь…

                Неістоти: гараж, груша…

2 група   Власні назви :  Галя, Говерла…

                 Загальні назви: гриб, галявина…

3 група    Однина: гора, горизонт…

                 Множина: городи, гілки.

4 група    Жін. р. Ганна, господиня…

                 Чол. р. гарбуз, гімн…

                   Сер.р.  горнятко, гордість…

Висновок. Всі іменники діляться на певні  категорії.

2)    Дидактична гра . Аналіз слова.

Пташки відлітають у вирій.

-         Знайдіть іменник, проаналізуйте його.

6.     Підсумок уроку.

-         Метод « Мікрофон». Розкажіть все, що знаєте про іменник?

7.     Домашнє завдання.

Вправа 102( завд. 1, 2) – для всіх учнів.

Вправа 102 ( завд. 1, 4) – для учнів з високим рівнем знань.

Тема. Узагальнення і систематизація знань учнів по темі «Іменник»

Мета. Узагальнити та закріпити знання учнів про іменник, його граматичні ознаки; формувати вміння розпізнавати іменники в тексті серед інших частин мови, визначати рід та число іменника; розвивати спостережливість за мовними явищами, кмітливість, логічне та творче мислення, зв’язне мовлення; виховувати бажання вивчати рідну мову.

Обладнання. Картки для роботи в групах, ілюстрації.

                                               Хід уроку

1.     Організаційна частина.

На уроці підсумковім

Треба дружно працювати,

Щоб змогли на  всі питання

Відповіді повні дати.

2.     Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми уроку.

-         Сьогодні ми закінчуємо подорож країною Предметією. І ще раз зустрінемося з королем Іменником. Ми побуваємо на цікавих стежинах, незвичайних долинах, ярах. В кожному такому місці  король Іменник залишив завдання для нас, щоб перевірити чого ми навчилися, що нового дізналися, побувавши у нього в гостях.Отже, сьогодні чекають на нас незвичайні пригоди і завдання у чарівній країні слів.

3.     Робота над темою уроку.

Починаємо мандрувати стежиною Всезнайок.

1.     Стежинка Всезнайок.

а ) Каліграфічна хвилинка.

М  м ов  а

Мова         мовити               мовний

            ( дієслово) (прикметник)   ( іменник)

-         Доки ви писали, я визначила і підписала до якої частини мови належить кожне слово. Звірте мій запис зі своїми знаннями.

Хвилинка розвитку мислення.

( Діти висловлюють свої думки і доводять правильність висловлення).

-         Чи правильно визначено? ( Ні.) Чому?

-          Який можна зробити висновок?

б ) Хвилинка фантазії.

-         Якщо ви так добре знаєте іменники, то давайте трохи пофантазуємо.

-         Назвіть іменники найважливіші у вашому житті.

( Мама, тато, здоровя, вода, хліб, мова, праця, Батьківщина…)

-         Назвіть іменники, які б ви не хотіли ніколи вживати у мовленні. ( Горе, біль, хвороба, війна…)

-         Назвіть іменники, які присутні у нас на уроці.  ( Дружба, увага, старанність, праця…)

В ) Розбір іменника « мова» , як частини мови.

2.     Галявина « Мовознавства»

а ) Вибірковий диктант.

-         Зловіть « зимовий» іменник, випишіть.

Он як кружить метелиця

І як вертить хурделиця,

А за ними завірюха

І найменша спритна хуга.

Не втомилась сніговиця

У рясній свої спідниці

І віхола, і завія

Зашугали з вітровієм.

( Метелиця, хурделиця, завірюха, хуга, сніговиця, віхола, завія, вітровієм.)

-         Чим цікаві всі виписані іменники?

-         Як вони називаються? ( Синоніми )

-         А означають одне значення – снігову бурю.

-         Яке слово протилежне за значенням до слова « холод», яким так повіяло від цих слів.

Холод – тепло

-         Як називаються ці слова?( Антоніми )

В народі кажуть: « Від теплого слова і лід розмерзає.»

-         Як ви розумієте значення цього прислів’я?  ( Від добрих слів           люди стають щирими, радісними, людяними).

Висновок. Слова можуть бути близькі за значенням ( синоніми ) і протилежні за значенням ( антоніми ).

3.     Долина « Чомусиків»

Щоб потрапити на долину Чомусиків, треба кожному назвати своє прізвище, імя, по батькові.

а ) Пограємо гру  «Шепотушки»

-         Прошепчіть на вушко один одному своє прізвище, імя, по батькові.

В зошиті запишіть своє прізвище, імя, по батькові і свого сусіда.

-         Як пишуться ці слова? Чому?

б ) Гра « Інтервю»    ( Інтерактивний метод « Мікрофон» )

Король пропонує вам гру « Інтервю», тому що мешканці цієї долини дуже цікаві і хочуть все про всіх знати.

Відповідайте  кореспонденту чітко і швидко.

-         В якій країні ми живемо?

-         Столиця України?

-         Найбільша річка України?

-         В якому місті ти живеш?

-         На якій вулиці?

-         Як твоє прізвище, імя, по батькові?

-         Як пишуться ці слова? Чому?

-         Які назви мають ці іменники? 9( Власні і загальні)

-         Чи правильне моє твердження: назви міст, сіл, вулиць, річок, прізвища,

імя, по батькові є іменниками? Доведіть.

Висновок. Власні іменники пишуться з великої букви, а загальні і менники з малої букви.

4.     Місто « Відпочивайко»

Фізкультхвилинка.

5.     Галявина « Розумійок».

а) Творчий диктант.

Від поданих слів утворити спільнокореневі іменники, визначити їх рід.

Південний, здоровий, геройський, районий, дорожній, сільський, земельний, сонячний.

-         Виконавши вправу, який висновок зробимо.

( Іменники можна утворити від прикметників. Іменники мають чоловічий рід, жіночий рід, середній рід.)

-         За якими ознаками можна визначити рід іменників. ( Відповіді  учнів)

б ) На галявині Розумійок  я зустріла Одиницю. Вона чомусь сумна. Я знаю чому їй сумно, бо вона одна. Її потрібні друзі. Але от біда тоді вже й Одиниці не треба, бо предметів буде багато..

-         Про що нагадує вам ця розмова?

( Іменники змінюються за числами однина та множина.)

-         Прочитайте вірш, записаний на дошці.

Одяглися люди в шуби.

Натопили жарко груби.

Білки гріються в дуплі.

Миші – в норах у землі.

-         Яка пора року описується? Чому ви так думаєте?

-         Знайдіть іменники. Доведіть.

-         Випишіть іменники, які вказують на множину і змініть так, щоб вони означали однину.

Множина                                          Однина

Люди                                                  Людина

в) Проблемна ситуація.

Відгадайте загадку.

У зимову веселу пору

Ми – кращі друзі дітвори.

Вивозять діти нас на гору

А ми веземо їх з гори.           ( Сани )

-         В якому значенні вжито це слово: один чи багато?

-         Чи можна його змінити так, щоб утворилося слово в значенні один?

Біле, а не сніг,

Рідке, а не вода.          ( Молоко )

-         В якому значенні вжито це слово?

Висновок. Є слова, які вживаються тільки в значенні « один»  або в значенні «багато».

6.     Яр « Самостійності». Робота в групах.

-         Утворити словосполучення, дописавши іменнники.

Частини…. ( мови),      працювати біля… ( дошки ), рід і число….( іменників ),  власні і загальні… ( назви ), відповідають на… ( запитання),

Уважно слухати… ( вчителя ), працювати з … ( підручником ).

7.     Місток « Творчості».

А зараз ми запропонуємо королю Іменнику казочки і віршики, які підготували учні нашого класу.

4.     Підсумок уроку.

а ) Гра « Зачароване слово»

Доберіть потрібну букву, прочитайте слово у вертикальному стовпчику.

М…олодці

О…ладки

Л…лисиця

О…рел

Д…ерево

Ц…цибуля

І…ндик                      Молодці

б ) Розвиток мовлення

Скласти підсумок – розповідь, користуючись словосполученнями, які ви складали у парах.

Починайте свою розповідь словами « Сьогодні на уроці я…»

   

   

 4 клас

       

   

Тема. Рід іменника: чоловічий, жіночий, середній.

Мета. Ознайомити учнів з новими поняттями: « рід іменників», « чоловічий рід», « жіночий рід», « середній  рід». Вчити учнів усвідомлено розрізняти рід іменників. Закріплювати навички роботи зі словником. Розвивати пізнавальну самостійність учнів. Виховувати культуру мовлення.

Обладнання. Картки з словами, ребуси.

                                          Хід уроку

1.     Організаційна частина.

Задзвенів для всіх дзвінок-

Час почати наш урок.

2.     Актуалізація опорних знань.

а) Перевірка домашнього завдання.

-  Прочитайте виписані іменники.

(  Шишок, соснах, ялинах, врожай, жита. пшениці, горобина, льону, хмари, погода.)

-         Чому ви вважаєте, шо це іменники?

-         Назвіть слово, в якому букв більше, ніж звуків. ( Льону )

-         Назвіть слово, в якому звуків більше, ніж букв. ( Ялинка )

б ) Хвилинка – цікавинка.

Гра  «Перестав усе, як треба.»

Засобакали гавки.            Загавкали собаки.

Закицькали нявки,

Закачкали кряки,

Закізкали меки,

Забаранили беки,

За зірки сховалось небо,

Перестав усе, як треба.

-         На які питання відповідають ці слова? (Що зробили ?  Хто? )

-         До якої частини мови належать ці слова?

-         Утворіть з дієслів іменники.

Гавкання, нявкання, крякання. мекання, бекання.

Висновок. Іменники утворюються з дієслів.

3.     Повідомлення теми і мети уроку.

Лінгвістична казка.

У країні Граматики у короля Іменника жили слова іменники. І були вони настільки схожі , що сам король їх плутав. Оголосив король, що нагородить того, хто придумає, як розрізняти іменники. І дуже швидко придумали таку ознаку. Поділили іменники на роди : чоловічий, жіночий, середній. І тепер король Іменник живе не сам, а зі своїми родичами – родами.

4.     Вивчення нового матеріалу.

а )  Хвилинка каліграфії.

Р р  рід      чоловічий  жіночий   середній

-         Доберіть до слова « рід» спільнокореневі слова.

-         Рідний, рідненький, родина, родичі, рідня…

б )  Інтерактивний метод « Вузлики»

На дошці таблиця

Ігорок                                                 огірок

Ормавк         ажелти                          морква                    лежати

Уклябо                                                яблуко       

-         Прочитайте слова записані на дошці.

-         Змініть слова таким чином, щоб вони означали дію, що вже відбулася і побудуйте словосполучення слів.

Огірок ( що робив?) лежав

Морква ( що робила?) лежала

Яблуко (що робило?) лежало

-         Як  правильно сказати:

Він, мій огірок;

Вона, моя огірок.

Воно, моє огірок.

-         Які слова можна підставити до слова морква ( Вона, моя)

-         До слова «яблуко» ( Воно, моє.)

в )   Робота за схемою.

Огірок                            Морква                              Яблуко                     

       Він                                  вона                                    воно                         

                 Мій                                  моя                                     моє

                Чол.р.                                жін.р.                                    сер.р.

Отже, який висновок можна зробити.

Висновок.  Іменники, до яких можна підставити слова він, мій, належать до чоловічого роду.

Іменники, до яких можна підставити слова вона, моя, належать до жіночого роду.

Іменники, до яких можна підставити слова воно. моє, належать до середнього роду.

г) Фізкультхвилинка.

д) Робота з підручником.

Виконання вправи 48 ( усно)

-         Кого так називають – осіб чоловічої чи жіночої статі?

-         Наведіть ще подібні приклади.

е) Коментоване письмо за вправою 49

- Спишіть, вставляючи замість крапок слова мій, моя, моє, він, вона, воно.

- Які слова належать до чоловічого роду, жіночого роду,середнього роду.

є ) Вивчення правила у підручнику (с. 23) 

          ж) Робота в парах.

   Самостійна робота.

-         Записати іменники в три колонки,розподіливши їх за   родами.

Брат, вівця,сонце, поле, аґрус, сестра, жайворонок, імя,істота, хутро, абрикос, машина, учениця, юннат, училище.

Ч. р.                                        Ж. р.                                      С. р.

Брат                                     вівця                                      сонце           

 Аґрус                                  сестра                                    поле                               

Жайворонок                      істота                                       імя

Абрикос                             машина                                   хутро

Юннат                               учениця                                  училище                

-         Підкресліть у кожному слові першу літеру. Із підкреслених букв складіть речення.

-         Якщо завдання виконали правильно, у вас у зошитах буде таке речення.

Бажаю всім успіху!

з)  Виконання вправи 50 ( за зразком)

- Записати слова у три колонки, визначити закінчення.

-   Словничок:  електрика, радіо. (слова записані на дошці )

Радіо – це пристрій для прийому звукових передач. Винайшов радіозв’язок та перший у світі радіоприймач Попов Олександр Степанович . 7 травня 1895 року

Олександр Степанович на засіданні вчених розповів про свій винахід. Цей день став днем народження радіо.

5.     Підсумок уроку.

-         Що нового ви дізналися на уроці?

-         З якими новими термінами познайомилися?

-         Якого роду бувають іменники?

-          Які іменники належать до чоловічого, жіночого, середнього роду?

Гра « Я тобі, а ти мені»

(Один учень називає слово, а другий учень відповідає до якого роду належить слово.)