МЕТОДИЧНА СКАРБНИЧКА

Опис досвіду

вчителя початкових класів Чортківської гімназії 
ім. М. Шашкевича
Снєжик  Марії  Зіновіївни


Сучасна школа має дати кожній дитині основу для творчого розвитку й підготувати її до самостійного життя.
Формування творчої особистості учня – одне з важливих завдань школи, оскільки у розвитку творчих здібностей зацікавлена і сама людина, і держава, й суспільство.
Сучасний урок – це мистецтво поєднання технологій та прийомів, які дають змогу учителю відкрити учню самого себе та реалізуватися.
Для вчителя важливо зробити навчальний процес творчим і осмисленим.
Найголовнішим завданням для себе вважаю навчити дітей мислити  самостійно і творчо, пробудити чи розвинути в дитини те творче зернятко, зробити все, щоб дитячий талант розквітав з перших шкільних років, допомогти учневі знайти себе в житті.

Впродовж останніх років працювала над проблемою «Використання інноваційних технологій з метою розвитку творчої особистості».
Провідна ідея досвіду полягає у вироблені сукупності технологій навчання, що сприяють розвитку творчих здібностей, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів.
Мій досвід базується на методичному фундаменті, містить передові педагогічні ідеї, власні знахідки, напрацювання.

Підвищуючи свій професіоналізм, використовую найефективніші інноваційні технології, які гарантують реалізацію творчих здібностей, зв’язного мовлення, розвиток логічного мислення, пізнавальні інтереси школярів.
Розвивати творчі здібності можна по – різному.

На своїх уроках намагаюся управляти процесами творчого пошуку, дотримуючись таких правил:
- Йдучи від простого до складного.
- Створюю ситуації, що сприяють творчій активності школяра.
- Розвиваю уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності.
- Розв’язую дедалі складніші творчі завдання.
- Спонукаю постійно вдосконалюватися.
Найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання.
Основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання – це створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини.
Для того щоб інноваційні технології принесли бажаний результат, ретельно готуюся до кожного уроку, продумуючи хід уроку залежно від теми, мети виучуваного матеріалу, а також типу уроку. Намагаюся добирати ефективні методи і прийоми навчання.
Основні педагогічні технології моєї роботи є інтерактивні, ігрові, діалогові, проектні, комп’ютерні.


На кожному уроці проводжу вирішення проблем і проблемних ситуацій. Намагаюся розвивати дитину в цілому як особистість, навчаю працювати творчо, вести пошукову роботу. Велику увагу приділяю організації самостійної і творчої роботи, постійно привчаю учнів до самоконтролю і взаємоконтролю, а тому парна і групова форми роботи стали невід’ємною частиною кожного уроку.


Цікавий матеріал використовую на різних етапах уроку. Застосовую різні типи нестандартних завдань, вправи на розвиток вміння висловлювати здогад, припущення, завдання з логічним навантаженням,  хвилинки – цікавинки, ігрові вправи, задачі – жарти, ребуси , кросворди.
На кожному уроці використовую інтерактивні методи навчання:  «Мікрофон», « Мозковий штурм», «Займи позицію», « Навчаючи вчуся», «Коло ідей»,   «Акваріум»…; інтерактивні ігри «Доріжка ласкавих слів»,  «Секретар керівника», « Виправ помилки», «Творці прекрасного»; презентації.

Учнями створені проекти « Як економно використовувати воду в повсякденному житті », « Догляд за кімнатними рослинами »,  «Не зривай первоцвіт», «Чому ліси називають «легенями людини»; творчі роботи: складання віршів, казок, пам’яток, малювання ілюстрацій.
 У своїй роботі формую вміння вчитися – здатність аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, визначати головне , знаходити причино – наслідкові  зв’язки.
На своїх уроках намагаюся навчати не словом, а ділом, проводжу його не для учнів, а разом з ними, спрямовую діяльність не на клас в цілому, а на особистість кожного учня.
Учні на моїх уроках – активні учасники навчального процесу, а тому мають хороші знання і уміють застосовувати їх у нестандартних умовах.
Мої учні неодноразово брали участь у міжнародному математичному конкурсі « Кенгуру», у районному конкурсі мовознавців ім. Петра Яцика.
Досвід роботи показав, що використання інноваційних технологій покращують навички комунікативного спілкування; розвивають вміння нестандартно вирішувати складні ситуації; формують основи креативності; вміння відходити від стереотипів, можливості прогнозувати, розвивають творчу уяву.






Розвиваючі ігри на уроках в початкових класах

Основною традиційною системи освіти є конкретно – практичні знання, викладені у вигляді готових зразків. Традиційна методика викладання предметів початкової ланки спрямована здебільшого на запам’ятовування програмового матеріалу і його відтворення.
В даний час у початкових класах потрібно змінювати пріоритети цілей навчання:
На перший план треба висувати його розвиваючу функцію, культ самостійності і нестандартних думок.
Розвиваюче навчання – основа формування творчої особистості, а в подальшому – креативної, яка має внутрішні передумови, що забезпечують її творчу активність.
Модель розвиваючого навчання розрахована на вдосконалення розумових процесів з урахуванням можливостей кожної дитини.
Розвивальна мета реалізується на всіх уроках в початкових класах. Якщо учень залишається звичайним виконавцем і йому не вдається відчути задоволення від творчості, то сформувати стійкі пізнавальні інтереси неможливо.
Систематизації і подальшому розвитку розвивального впливу служить впровадження в початкових класах курсу « Розвиваючих ігор».
Цей курс дає можливість розвивати пізнавальні здібності, розвивати мислення, просторову уяву, фантазію, пам'ять, увагу дітей, допомагає дитині оволодіти вмінням    аналізувати, порівнювати, узагальнювати, проявляти кмітливість і винахідливість.
Розвиваючі ігри створюють умови для кращого пізнання дітьми себе і людей, взаємодії з навколишнім світом, усвідомлення зв’язків з природою, родичами, визначення поведінки в життєвих ситуаціях. Їх класифікують за впливом на розвиток найважливіших технічних та пізнавальних процесів.
Основні напрямки роботи, спрямовані на:
-                    Розвиток образного мислення.
-                     Тренування логічного мислення.
-                    Розвиток сенсорних здібностей.
-                    Тренування пам’яті.
-                    Розвиток уваги.
-                    Розвиток уяви і творчих здібностей.
Правильно підібрані і добре організовані ігри, логічні задачі, вправи для розвитку уяви, пам’яті, уваги сприяють всесторонньому, гармонійному розвитку школярів, допомагають виробити необхідні в житті і навчанні корисні навички і якості.
Гра – це «чарівна паличка», за допомогою якої можна навчити дитину читати, писати, і головне мислити, винаходити, доводити. Важливо, щоб гра захоплювала і була доступною, щоб у неї був елемент змагання, якщо не з кимось, то, принаймі, з самим собою.
Інтерес до гри, до розв’язування задач, що вимагають активного мислення, з’являється  не завжди і не у всіх дітей зразу, і тому пропонувати такі ігри треба поступово, не здійснюючи тиск на дітей. Природа гри така, що при відсутності абсолютної добровільності вона перестає бути грою. Грою можна захопити, змусити гратися неможливо.
Розвиваючі ігри вимагають в цьому аспекті особливої обережності. Складні , непосильні завдання можуть дитину злякати. Тут особливо необхідно дотримуватися принципу від простого до складного. Але, зате, коли дитині вдається осмислити завдання, перебороти перші труднощі, вона відчує велику радість і буде готова до більш складної гри чи завдання. В дитини зявляється віра в свої сили, розвивається « розумовий апетит», а це означає, що мети курсу « Розвиваючі ігри» досягнуто.

           Полікультурне  навчання та виховання                            в початкових класах

Україна – незалежна, суверенна держава, з багатою історією та надбанням.  Саме на фоні становлення її як незалежної держави та входження до Європейського та світового співтовариства виникає нагальна потреба у міжетнічній, міжкультурній взаємодії.
Полікультурне виховання зорієнтоване на виховання особистості, яка зберігає соціально – культурну ідентичність, прагне до розуміння та поваги інших культурно – етнічних спільнот, намагається жити в мирі та злагоді з представниками різних національностей, вірувань, готова до активної творчої діяльності в динамічному полікультурної і багатонаціональному середовищі.
Перед закладами освіти постає завдання, що полягає в узгодженні впливу етнічного середовища на молоде покоління шляхом засвоєння ним достовірних наукових знань, спрямованих на формування позитивного ставлення як до своєї етнічної групи, так і до представників інших народів та їхніх культур.
Щоб мати успішну країну, потрібно виховати успішне покоління, яке б могло жити та працювати в полікультурному суспільстві. І виховувати таке покоління потрібно змалечку.
Отже, введення полікультурної освіти повинно співпадати з початком навчання дітей з початкових класів. Молодший шкільний вік – це віковий період, який характеризується сенситивністю у сприйманні, запам’ятовуванні, та становленні основних понять, уявлень, світобачення. У  молодшому шкільному віці відображується розвиток особистих якостей у інтелектуальній, емоційній, вольовій сферах.
Полікультурне виховання, як система, безумовно, не « однопредметна», являє собою загальний напрям бажаного результату з  боку декількох предметів.
Мета шкільної освіти визначалися набором знань, умінь, навичок, якими повинен володіти школяр.
Сьогодні цього вже не достатньо, оскільки школяр має не просто знати предмет, але й бути в ньому компетентним, тобто вміти використовувати набуті знання і за порогом школи, у вирішенні життєвих ситуацій.
Реалізацію зазначених цілей дуже важливо починати на початковому етапі, так як він є основою для подальшого формування необхідних вмінь та навичок полікультурної комунікації.
Для формування полікультурної компетентності в молодших школярів потрібно виконувати наступні дії:
·                   Збирати статті з газет та журналів, в яких розглядається питання однієї чи кількох груп.
·                   Створення проектів : « Свята» , « Навколо світу» , « Грошові одиниці».
·                   Створити полікультурний календар.
·                   Вивчати пісні на інших мовах.
·                   Створювати карти, що демонструють походження різних груп.
·                   Читання та розповідь полікультурних оповідань.
Завдання вчителя початкових класів – сформувати і розвинути в учнів такі вміння:
·                   Розуміти рівноправність інших культурних, мовних, релігійних уподобань.
·                   Пояснити і засвоїти спосіб життя інших народів.
·                   Розширити індивідуальну картину світу.
Підбір засобів для формування полі культурності є дуже важливим, так як саме від правильності їх підбору залежить успішність процесів засвоєння необхідних навичок і вмінь. Одним з основних засобів формування полікультурної компетентності науковці вважають читання культурно – краєзнавчих текстів. Важливою       складовою у формуванні полікультурної компетентності слід вважати міжпредметні зв’язки з іншими навчальними предметами, адже учитель як провідник полікультурної ідеї, завжди повинен орієнтуватися в інформаційному просторі інших наук.
При відборі змісту навчання для учнів початкових класів враховується більшою мірою цікаві для школярів проблеми, інтереси.


Фізкультхвилинки на уроках 

в початкових класах 

Фізкультхвилинки – це обов’язковий елемент кожного уроку.
На кожному уроці в початковій школі проводиться одна або дві фізкультхвилинки. Тривалість фізкультхвилинок 2-3 хвилини.
 Основне призначення фізкультхвилинок, які проводяться під час занять, дати можливість дітям хоча б на деякий час змінити розумовий вид діяльності й поповнити організм додатковою фізичною енергією.
Фізкультхвилинки є різні:
-         Віршовані – вчитель промовляє текст, а діти виконують вправи.
-         Гімнастика для пальчиків.
-         Релаксаційні хвилинки.
-         Ритмічні фізкультхвилинки.
Ритмічні фізкультхвилинки – це будь-які добре відомі вправи, які виконуються під супровід музики або текст вірша. Малюки люблять ритмічні рухи під музику. До того в них немає відчуття сором’язливості. Важливо навчити дітей кількох нескладних рухів і їхніх комбінацій щоб вони могли рухатись або танцювати хто як відчуває музику.
Фізкультхвилинки вибирати відповідно до предмету і теми уроку.
Наприклад:
Фізкультхвилинку «Вчуся рахувати» (карооке)  проводити на уроці математики при вивченні теми « Лічба в межах 10».
Фізкультхвилинку «Гусачок» проводити на уроці математики. Після фізкультхвилинки  поставити питання:
-         З яких геометричних фігур складається гусачок?
-         Скільки разів побачили гусачка?
На читанні – це хорове читання під музику.
Фізкультхвилинку  «Черепаха – аха-аха» -на уроці математики.
-         Лічба предметів.
-         З яких геометричних фігур складається та чи інша фігура.
-         На читанні –хорове читання чистомовки під музику.
Фізкультхвилинку « Хмарка» - на уроці природознавства при вивченні теми  «Вода».
Фізкультхвилинку  «Весела Африка» - на уроці природознавства при вивченні теми « Материки».
Отже,  такі ігрові, ритмічні фізкультхвилинки  не тільки знімають  втому, але мимоволі  стимулюють пізнавальну діяльність, розвивають увагу, спостережливість, пам'ять. Граючись, дитина краще запам’ятовує, сприймає, осмислює.

Фізкультхвилинки можна знайти в інтернеті, на дитячих канал, на каналі Малятко ТВ.

                                                                                                                                                                                                            


Немає коментарів:

Дописати коментар